Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права або ж є проблеми з її достовірністю повідомте про це адміністратора
Шпаргалка по маркетингу
Шпаргалка
№ K-28253
У шпаргалці відповіді на 114 питань
1.Сутність та класифікація категорії “попит” Попит — це побажання споживачів з урахуванням їхньої купівельної спроможності. По суті, саме з цим поняттям повсякденно має справу підприємець, виконуючи тактичні та операційні маркетингові завдання. Розрізняють кілька видів попиту на товари, зокрема: — негативний — покупець може, але не хоче купувати товару, оскільки ставиться до нього негативно (низька якість, недостатній сервіс тощо); — нульовий — покупець може купити, але не купує товару, оскільки ставиться до нього байдуже або взагалі не знає про його існування; — що постійно зменшується — обсяги закупівель спадають (як правило, через утрату товаром ринкової привабливості); — непостійний (нерегулярний, сезонний) — обсяги закупівель товару зазнають значних коливань протягом року; — креативний — попит на товари, яких нема на ринку; — латентний (що зароджується) — попит, що виявляється тільки у вигляді запитів або незначної кількості закупівель; — повноцінний — досить високий з погляду комерційної вигоди продавця; — оманливий — повноцінний у короткий проміжок часу, але такий, що не має перспектив; — ажіотажний — досить високий, але штучно створений і тому нетривалий; — небажаний (нераціональний) — на товари, небажані з етичних міркувань або соціальних стандартів суспільства (алкоголь, тютюнові вироби); — повсякденний (перманентний) — майже постійні обсяги продажу за короткі проміжки часу (день, тиждень); — особливий — на унікальні товари; — інфляційний — на товари, які купують для збереження грошей від знецінення. 2.Сутність та класифікація категорії “потреба” Потреби — це специфічний стан людини (групи людей чи суспільства в цілому), який постає через те, що, по-перше, людина існує сама по собі як біологічна істота, по-друге, вона є частиною суспільної системи і, по-третє, вона завжди взаємодіє з навколишнім середовищем, тобто суспільством та природою. Потреби — це суб’єктивне відчуття недостатнього задоволення, завжди по¬в’язане з намаганням людини позбутися чи принаймні зменшити відчуття. Це намагання стає рушійною силою поведінки індивідуума на ринку. Першу маркетингову класифікацію потреб було розроблено ще 1938 року Мерреєм. Згідно з цією класифікацією потреби залежно від їх походження поділяються на первинні та вторинні, від ставлення до них індивіда — на позитивні та негативні, від міри конкретного виявлення — на явні та латентні, від міри зв’язку з інтроспективними процесами індивідів — на усвідомлені та неусвідомлені, від джерела стимулювання задоволення цих потреб — на залежні від внутрішнього та зовнішнього середовища, Найвідомішою і найширше використовуваною є створена у 40-х р. ХХ ст. американським ученим А. Маслоу теорія, згідно з якою всі потреби людей розподіляються на п’ять рівнів. 1. фізіологічні потреби 2. потреби в безпеці 3. соціальні потреби (потреби в контактах) 4. потреби у визнанні 5. потреби в самореалізації і роз-ку Існують і інші теорії потреб. Так, в основу теорії Мак-Клелланда покладається уявлення про те, що людям властиві потреби влади, успіху і причетності. За теорією Герцберга потреби й поведінка людей формуються через взаємодію двох груп чинників. До першої групи належать чинники, залежні від навколишнього середовища, до другої — мотивація поведінки, пов’язана з характером і змістом роботи, можливим успішним просуванням по службі, визнанням та схваленням результатів роботи, високою мірою активності, можливістю творчого та ділового зростання. Якщо теорії Меррея і Маслоу мають універсальний маркетинговий характер, то теорії Мак-Клелланда та Герцберга можуть бути використані лише щодо специфічного товару — робочої сили.
Ціна
150
грн.
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати можна дізнатись у автора цієї роботи