Зміст
Вступ ………………………………………………………………………С. 3 Розділ І. Дидактичні основи використання наочно-ілюстративного матеріалу в період навчання грамоти ……………………………….…..С. 7 1.1. Психолого-педагогічні умови використання наочно-ілюстративного матеріалу в навчальній діяльності першокласників…...…………С. 7 1.2. Проблема класифікації наочно-ілюстративного матеріалу в науково-методичній літературі………………………………...…С. 18 1.3. Вимоги до наочно-ілюстративного матеріалу чинних українських букварів ………………………………………………………….. С. 24 Розділ ІІ. Наочно-ілюстративний матеріал як структурний компонент українських букварів …………………………………………………… С. 31 2.1. Порівняльний аналіз наочно-ілюстративного матеріалу чинних українських букварів …………………………………………….. С. 31 2.2. Використання наочно-ілюстративного матеріалу в навчальній діяльності першокласників...…………………………..………… С. 40 Висновки ………………………………………………………………… С. 63 Список використаної літератури………………………………………...С. 66
Вступ
Наочність – важливий принцип навчання грамоти в початкових класах, який давно отримав загальне визнання в педагогічній теорії і практиці. Він диктується як особливостями психології дітей молодшого шкільного віку, так і всім комплексом навчально-виховних завдань на уроці. Ефективне застосування наочно-ілюстративного матеріалу букварів з метою засвоєння навчальної програми забезпечується активізацією різних органів відчуття. Тому різною за характером повинна бути наочність. Проте нерідко під наочним навчанням розуміють тільки навчання за допомогою зорової наочності, незаслужено забувається слухова наочність, спостерігається надмірне захоплення одними засобами і недооцінка інших. Мова – явище суспільне. У своїй суспільній функції вона представляє собою, з одного боку, “слухове” – усне мовлення; з другого, - “видиме” – писемне мовлення. Формування у школярів навичок усного і писемного мовлення – важке і багатогранне завдання, яке стоїть перед учителем. Головне в методиці уроку мови полягає у використанні таких наочних дидактичних засобів, які в основі слухових, зорових і моторних (пов‘язаних із рухами руки, яка пише) чуттів викликали б в учнів яскраві слухові і зорові враження. Чітке звукове сприйняття допомагає дітям в засвоєнні звукового складу слів української мови, воно має вирішальне значення при оволодінні графічним і фонетико-графічним написанням, допомагає дітям усвідомити також характер морфологічного написання (на основі зіставлення вимови і написання). З метою створення правильного слухового сприйняття в учнів в практиці навчання використовується показ орфоепічного зразка (слухова наочність). У ряді випадків одночасно звертаються до пояснення артикуляційних труднощів. Методистами української мови виділяються такі види наочності, які застосовуються частіше за інші: безпосередньо звукова, образотворча. Важливим засобом образотворчої наочності є ілюстрації, схеми, таблиці тощо, поміщені в навчальному посібнику першокласників. Все це чудові джерела для осмислення і засвоєння навчального матеріалу, розвитку пізнавальних здібностей дітей, мовних умінь і навичок, вдячний матеріал для здійснення виховання на уроках мови. При використанні зорової безпосередньо мовної наочності сприйняття мовного матеріалу здійснюється через зорові канали. Засоби зорової наочності діляться на зорово-предметні і зорово-мовні. Зорово-предметна наочність – це предмети і явища оточуючої нас дійсності. Цей вид наочності, пов‘язаний із демонстрацією предметів, властивостей і дій. Використовується він при вирішенні конкретних завдань – введення нових слів, активізації мовних дій. Така наочність особливо важлива при семантизації нових слів і мовної їх актуалізації. Чим вища якість відібраного наочно-предметного матеріалу, чим більше в ньому враховуються вікові особливості учнів, тим ефективніший процес семантизації нових слів, продукування мови. Зорово-мовні засоби наочності - це спеціально підібрані зразки писемного мовлення з наочно виділеними явищами, які вивчаються, з графічними і умовними способами їх зображення (схеми, таблиці, графіки, зразки мовних конструкцій). Матеріал зорової безпосередньо мовної наочності найчастіше оформляється в навчальні таблиці, які містяться у всіх букварях. Серед регуляторів якості навчального процесу в початкових класах особливе місце посідають шкільні підручники, які покликані сприяти відродженню духовності суспільства в цілому і кожної особистості зокрема, виховувати у школярів національну гідність. Сучасні букварі покликані не лише навчити першокласників звуків і букв, а й утверджувати мораль, виробляти культуру почуттів і переживань, виховувати художній смак, вони служать для розвитку мовлення дітей, образності мислення. У порівнянні з традиційними підручниками, в яких акцент робиться на засвоєнні системи знань, принциповою відмінністю підручників з навчання грамоти якісно нового типу (розвивальних букварів) є те, що вони мають навчати дітей думати і розуміти, допомагати учням самостійно орієнтуватися у швидкоплинному проблемному світі, розвивати їхні здібності, формувати особистісні, національні та загальнолюдські цінності. Такий буквар для першокласників не можливо створити, якщо в основі навчальної книги не буде закладена національна ідея. Суть ідеї в тому, що дитина, повинна знати свою землю, рідний край, духовно багатих людей, народ, його історію, звичаї, традиції, символіку і т. п. Буквар має бути справді першою книгою, яка не лише вчить дитину алфавіту, читати, а й виховує її, формує національну свідомість найменших громадян України. Проблему використання засобів унаочнення букварів під час навчання грамоти першокласників досліджували такі відомі вітчизняні та зарубіжні педагоги-практики та науковці, як М. С. Вашуленко, Н. Ф. Скрипченко, І. О. Бровко, М. І. Дорошенко, О. М. Сафонова, І. М. Лапшина, Т. Д. Пінчук, М. М. Проць та багато інших [5, 6, 11, 16, 32, 44, 55]. Їхні праці зробили вагомий внесок у дослідженні питання використання наочно-ілюстративного матеріалу букварів на уроках української мови в початкових класах. Незважаючи на значний інтерес до проблеми унаочнення в букварях, вона все ж таки залишається актуальною, оскільки мало розроблена в науково-методичній літературі, недостатньо описані прийоми роботи з наочно-ілюстративним матеріалом під час навчання грамоти першокласників. Мета даної роботи: дослідити особливість унаочнення кожного чинного букваря відповідно до його завдань і призначення і запропонувати нові форми роботи з унаочненням у процесі навчальної діяльності першокласників. Мета дослідження передбачає виконання таких основних завдань: а) вивчити і проаналізувати науково-методичну літературу з питань використання наочності в процесі навчання грамоти; б) скласифікувати і схарактеризувати наявні в букварях наочно-ілюстративні матеріали, дати їх порівняльний аналіз; в) вивчити ефективність методики використання засобів унаочнення під час навчання учнів першого класу; г) запропонувати нові форми застосування наочно-ілюстративного матеріалу в процесі навчальної діяльності молодших школярів. Об‘єкт дослідження – наочно-ілюстративний матеріал сучасних українських букварів. Предмет дослідження – ефективність використання засобів унаочнення букварів для навчання грамоти першокласників. У нашій роботі використані такі методи дослідження, як аналіз наукових джерел, порівняльно-історичний аналіз проблеми, метод теоретичного дослідження і теоретичного узагальнення. Випускна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (71 джерело), 7 додатків. Загальний обсяг роботи - 66 сторінок.
|
|