Конституційно-правові основи законодавчого процесу в Україні

Використовуючи положення даної роботи можна зробити наступні висновки за темою:

1. Законодавчий процес – це сукупність врегульованих законом правил, які встановлюють порядок реалізації законодавчої ініціативи у парламенті, включаючи ініціативу розробки законопроекту парламентом, розгляд та прийняття законів, підписання та введення їх в дію.
2. «Законодавчий процес» є поняттям самостійним і відмінним від понять: «законотворчий процес», «законотворчість» та «нормотворчість».
3. Наявність принципів законодавчого процесу як загальноправових, так й спеціальних дозволяє раціоналізувати законодавчий процес та підвищити його ефективність.
4. Законодавство є особливою формою втілення юридичного закону. Юридичні норми, в які втілюється юридичний закон, розподіляються у вигляді окремих фрагментів (нормативних положень) у різних нормативно-правових актах – законах держави та підзаконних нормативно-правових актах, що фігурують як різноманітні джерела права.
5. Доцільно прийняти окремий закон, який визначатиме порядок здійснення законодавчого процесу, а також , де чітко закріплюватимуться принципи законодавчого процесу.
6. Законодавчий процес України є відмінним від законодавчого процесу Російської Федерації, що в певних аспектах характеризує його позитивними рисами.
7. Коло суб’єктів законодавчої ініціативи є чітко визначеним Конституцією і не підлягає розширеному тлумаченню, але нашу думку, було б доцільним наділити правом законодавчої ініціативи комітети Верховної Ради та Верховний Суд України.
8. Участь Конституційного суду України у законодавчому процесі вбачається опосередкованою, оскільки Конституційний суд є учасником законотворчого процесу, до обсягу якого включається законодавчий процес.
9. Законопроект – це документ з текстом закону, що пропонується до прийняття законодавчим органом або на референдум.
10. Підготовка законопроекту включає декілька етапів, у тому числі проведення наукової експертизи, що гарантує ефективність та доцільність відповідного законопроекту.
11. Законодавчий процес в Україні включає в себе 3 стадії: стадія законодавчої ініціативи, стадія розгляду та обговорення законопроекту, стадія опублікування та введення в дію закону.
12. Наукова експертиза законопроектів – це всебічний розгляд проекту з метою забезпечення якості, законності, обґрунтованості, узгодженості і своєчасності прийняття акта, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.
13. Законодавча ініціатива — це звернення суб'єкта права законодавчої ініціативи, визначеного Конституцією України, до Верховної Ради України стосовно прийняття нового закону, припинення чинності або зміни чинного закону, яке здійснюється шляхом подання проекту закону на розгляд парламенту.
14. Прийняття законів є кінцевим результатом у сфері законотворення, що свідчить про те, що законодавча влада в особі парламенту виявила свою волю щодо правового регулювання певної групи суспільних відносин, надавши цій волі форму спеціального офіційного державного акта – закону.