ПЛАН: Вступ 3 1. Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції України 5 2. Конституція України – Основний Закон сучасної Української держави 10 2.1. Конституційний статус людини і громадянина 13 2.2. Конституційні основи організації діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування 18 3. Конституція України і перспектива подальшої розбудови правової держави та громадського суспільства 27 Висновок 33 Список використаної літератури 35 Додатки ВИСНОВОК Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року, являє собою Основний Закон нашої держави, що створює підгрунтя для подальшого розвитку правотворчого процесу в нашій країні. Поява Конституції стала одним з етапів процесу державотворення, продовживши конституційні традиції, що мають витоки ще з часів «Руської Правди», «Конституції» Пилипа Орлика, проектів Конституцій Георгія Андрузького та М. Дрогоманова. Конституція України містить 15 розділів, 161 статтю. Вона проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека, а носієм суверенітету і єдиним джерелом влади – народ. Конституція визнає принципи поділу влади і верховенства права. Треба також звернути увагу на те, що Конституція України приділяє велику увагу правам, свободам та обов’язкам людини і громадянина, які закріплені у Розділі 2. Велику увагу приділено в Основному Законі характеристиці системи органів державної влади і місцевого самоврядування, елементами якої є Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, інші органи виконавчої влади, прокуратура, органи правосуддя, державні органи Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, Конституційний Суд України. Треба також наголосити на тому, що у зв’язку з визнанням Конституційним Судом України неконституційними зміни до Конституції України, внесені Законом України № 2222 від 8 грудня 2004 року, Конституційний Суд України поновив чинність Конституції 1996 року та звернувся до органів державної влади з вимогою невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного Закону, що відобразилося на статусі і повноваженнях державних органів та органів місцевого самоврядування. Юридичне оформлення Основного Закону в Україні стало своєрідним поштовхом до активізації процесу подальшої розбудови правової держави та громадянського суспільства. На конституційному рівні закріплено, що Україна є правовою державою. Але дане положення відображає більше бажаний стан речей, ніж існуючий. СПИСОК ВИРОКИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Нормативно-правові акти 1. Конституція України. – Х.: ПП «ІГВІНІ», 2010. – 64 с. 2. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР//Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. –С. 170 3. Закон України Про внесення змін до Конституції України від 08.12.2004 № 2222//Відомості Верховної Ради. – 2005. - № 2. – С. 44 4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) № 20-рп/2010 від 30.09.2010// Вісник Конституційного суду України – 2002. - № 5. - С. 11 Наукова література 5. Бабенко К.В. Системні основи закріплення правового статусу людини за Конституцією України//Віче. – 2008. - № 3. – С. 56-59. 6. Загальна теорія держави і права/ М.В. Цвік, В.Д. Ткачова, Л.Л. Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432с. 7. Кривенко Л.Т. Верховна Рада України. – К.: Ін Юре, 1997, - 47 с. 8. Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Права і свободи людини та громадянина. – Х.: «Факт», 2001. – 352 с. 9. Міроненко О.М. Історія Конституції України. – К.: Ін Юре, 1997. – 60 с. 10. Олійник А.Ю. Конституційно-правовий механізм основних свобод людини та громадянина в Україні: Монографія. – К.: Алерта, КНТ, Центр навчальної літератури, 2008. – 472 с. 11. Опришко В. Конституція України – основа розвитку законодавства // Право України. – 1997. - № 8. – С.14-17. 12. Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України. Навч. Посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с. 13. Стефанюк В. Реалізація судами норм Конституції // Право України. – 1997. - № 8. – С.7-10. 14. Стецюк П.Б. Основи теорії конституції та конституціоналізму. Частина перша: Посібник для студентів. – Львів.: Астролябія, 2003. – 232 с. 15. Тодика Ю.М. Конституція України: проблеми теорії та практики: Монографія. – Х.: Факт, 2000. – 608 с. 16. Федоренко В.Л. Теоретичні основи Конституції України: досвід та перспективи//Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. - № 6. – С. 5-17. 17. Шкорута Л. Поняття моралі, права та держави // Розбудова держави. – 1997. - № 1. – С.13-17. 18. Хавронюк М.І. Рабінович П.М. Права людини і громадянина: Навч. посібник. – К.: «Атіка», 2004. - 416 с.
|
|