Управління активами на прикладі ТОВ ТЕРЕМКИ-М

Магістерська

№ K-14374

Управління активами на прикладі ТОВ ТЕРЕМКИ-М 100 стор., додатки, доповідь, роздатковий матеріал

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І АНАЛІЗУ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ДЖЕРЕЛ ЇХ ФОРМУВАННЯ 7
1.1. Сутнісна характеристика і класифікація активів підприємства 7
1.2. Концептуальні основи формування вартості активів на підприємствах 20
Оцінка активів підприємства у зв'язку з вимогами П(С)БО [79] 32
1.3. Методичні підходи до аналізу складу, структури і динаміки капіталу суб’єкта господарювання 34
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ АКТИВІВ НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ТЕРЕМКИ-М» 50
2.1. Фінансово-економічна характеристика ТОВ «Теремки-М» 50
2.2. Аналіз структури активів ТОВ «Теремки-М» 58
2.3. Аналіз ефективності використання активів підприємства 67
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 76
3.1. Основні напрямки вдосконалення управління активами підприємства 76
3.2Обґрунтування заходів з удосконалення управління активами підприємств85
3.3. Інвестиції в формуванні активів підприємства 90
ВИСНОВКИ 96
ЛІТЕРАТУРА 102
ДОДАТКИ 110

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Забезпечення економічного зростання висуває підвищені вимоги до оцінки параметрів функціонування суб’єктів підприємництва, їх структури, серед яких особливе місце належить розкриттю інвестиційної привабливості суб'єктів ринкових відносин. Це потребує вирішення низки складних і різних за характером проблем в обліковому середовищі, удосконаленню його теоретико-методичних аспектів, науково обґрунтованої організації.
Активи підприємства є однією з найважливіших категорій обліково-аналітичного процесу. У системі теоретичних основ формування і використання активів важливу роль відіграє концепція їх оцінки, що в першу чергу впливає на об'єктивність обліку і формування фінансової звітності підприємства.
Проблеми аналізу, методики та організації оцінки активів досліджувались в працях вітчизняних вчених: О. С. Бородкіна, Ф. Ф. Бутинця, С. Ф. Голова, З. В. Задорожного, Я. Д. Крупки, М. В. Кужельного, В. О. Ластовецького, Б. М. Литвина, Н. М. Малюги, М. С. Пушкаря, В. С. Рудницького, В. В. Сопка, Б. Ф. Усача, І. Д. ФаріонаВ. Г. Швеця, С. І. Шкарабана та інших. Ці ж питання розглядають і зарубіжні вчені, зокрема: X. Андерсон, Б. Волькштейн, Глен А.Велш, М. Ф. Ван Бред, В. Качалін, А. Ковалев, Т. Карлін, В. Палій, Е. Райс, Я. Соколов, Дж. Фрідман, Е. Хелферт, Е. Хендріксен та інші.
Проте, ще залишається чимало невирішених питань, пов'язаних з аналізом активів в операційній діяльності, котрі потребують детального дослідження і вироблення пропозицій для вітчизняної практичної діяльності.
Для розкриття економічних інтересів підприємств в умовах ринкових відносин необхідний системний підхід до визнання категорії "активи" в економічному та обліковому аспектах. Такий підхід повинен включати в себе вирішення низки методичних питань, пов'язаних з оцінкою активів в обліку, достовірність якої підтверджується аудиторськими висновками, а також комплекс питань з організації її проведення в обліку і аудиті. Системний підхід повинен повністю враховувати інтереси власників, задовольняти потреби користувачів обліковою інформацією.
Саме науково-теоретична та практична значущість цих проблем зумовили вибір теми та цільове спрямування роботи, визначили її мету та головні завдання.
Метою роботи є аналіз використання активів на підприємства.
Для досягнення поставленої мети визначено розв'язати такі завдання:
• обґрунтувати концептуальні підходи щодо сутності активів, рух яких зумовлює діяльність підприємства;
• узагальнити класифікаційні ознаки активів у розрізі їх типів з метою визначення критеріїв визнання активів як об’єктів аналізу;
• уточнити методику оцінки активів для забезпечення користувачів достовірною інформацією за статтями фінансової звітності;
• дати оцінку формування вартості активів на предмет їх здатності забезпечити якісні вимоги до облікової інформації, які зазначені в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”;
• розглянути методи аналізу складу, структури і динаміки основного капіталу;
• провести аналіз використання активів на прикладі діючого підприємства;
• запропонувати шляхи поліпшення управління активами на підприємстві.
Об'єктом дослідження є активи як об'єкти обліку і аналізу діяльності підприємства.
Предметом дослідження є теоретико - методичні та організаційні аспекти аналізу активів.
Методи дослідження. Методологічною основою проведення дослідження є діалектичний метод пізнання та його принципи: історизму, застосований для дослідження активів як обліково-економічної категорії у ході історичного розвитку суспільства; суперечності – для визначення їх сутності; системно-структурний підхід – для розкриття функціональної їх ролі та місця у системі управління за ринкових умов господарювання. При вивченні існуючої наукової бази з питань оцінки активів використовувались такі методи пізнання: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, групування, аналогії, систематизації, порівняння та інші.
Інформаційною базою є праці зарубіжних та вітчизняних вчених з проблем аналізу активів, а також нормативні та законодавчі акти України, укази Президента України, офіційні матеріали Державного Комітету статистики України, дані економічної періодики, фінансова звітність підприємства.

ВИСНОВКИ

Провівши дослідження, можна зробити наступні висновки.
Активи являють собою ресурси, контрольовані підприємством, використання яких призводять до збільшення економічних вигод у майбутньому. До них відносяться всі наявні матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну, а також їх розміщення та використання.
Узагальнення теоретичних і практичних підходів до розуміння економічної суті категорії "активи" дозволяє трактувати активи як контрольовані підприємством економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, що характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю і здатністю генерувати доходи, постійний обіг яких у процесі використання пов'язаний з факторами часу, ризику і ліквідності. Таке визначення, у порівнянні з тим, що дається у національних стандартах обліку та науковій літературі, більш чітко визначає функціональну роль та місце активів у формуванні господарських взаємовідносин на підприємствах.
Згідно ПБО 2 Баланс активи підприємства поділяються на оборотні та необоротні активи.
Оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Характеризуючи активи як об’єкт управління, необхідно відмітити особливості їх окремих складових частин. Зокрема, необоротні активи є найменш мобільною частиною майна підприємства, основна відмінність якої полягає в багаторазовому використанні в процесі господарської діяльності і частковій амортизації і на протязі кожного операційного циклу.
В процесі формування і управління необоротними активами необхідно враховувати їх переваги і недоліки в порівнянні з оборотними активами.
Основними перевагами необоротних активів в порівнянні з оборотними активами є: менший ризик інфляційного зменшення та можливе збільшення ринкових цін на нерухомість швидкими темпами, ніж темпи інфляції; здатність приносити стабільний прибуток в разі несприятливої господарської діяльності щодо орендних та лізингових платежів. Можливість більш інтенсивного використання в періоди підйому ринкової інфраструктури.
До недоліків слід віднести: можливість нереального зносу при швидкій зміні техніки і технологічних процесів; низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів; низький рівень ліквідності і неспроможність забезпечити потік платежів при погіршенні платоспроможності підприємства.
Водночас при управлінні оборотними активами слід враховувати переваги і недоліки їх у порівнянні їх з необоротними активами. До основних переваг можна віднести наступне: більш висока ліквідність; знаходження частини оборотних активів у вигляді готових засобів платежу; можливість швидкої реструктуризації ї оборотних активів; можливість підвищити швидкість обігу шляхом раціонального управління.
Недоліками можна вважати: можливе інфляційне знецінення грошових активів; додаткові витрати на утримання зайвих оборотних активів; більш високий рівень фінансових ризиків.
Основою оцінки нематеріальних активів, яка найчастіше приймається підприємствами є історична собівартість, тобто активи, які відображаються за сумою сплачених грошових коштів на момент їх придбання. Аналогічною оцінкою є така поточна собівартість, тобто оцінка необоротних активів придбаних підприємством але нерозрахована в цінах на поточний момент.
Аналіз діючих методичних підходів щодо оцінки активів дав можливість виявити переваги та недоліки кожного із запропонованих національними стандартами методів оцінки активів, що сприяло виробленню критеріїв вибору методу нарахування зносу за основними засобами та нематеріальними активами; оцінки вартості списаних запасів; формування резерву за сумнівною дебіторською заборгованістю.
Оптимальний вибір методичного забезпечення можливий при наявності надійної облікової системи, яка потребує достовірного інформаційного середовища, рівень якого пропонується підвищити шляхом впровадження нових та удосконалених діючих первинних форм і облікових регістрів, запропонованих в роботі.
Об’єктом дослідження виступило ТОВ «Теремки-М». Діяльність ТОВ «Теремки-М» має специфіку не тільки в фінансовій діяльності, але і в методах аналізу. Широке розповсюдження в практиці роботи підприємства отримали різні економіко-статистичні методи: середньорічних та ковзних темпів росту, темпових співвідношень, коефіцієнта еластичності, рівневих пока¬зників та інше. В основі всіх перерахованих методів лежить вивчення динаміки досліджуваного показника в ретроспективному періоді та екст¬раполяція наявних тенденцій на майбутнє.
Позитивною характеристикою майнового стану ТОВ «Теремки-М» у 2005 – 2007 рр., яка свідчить про нарощення виробничого потенціалу товариства, є зростання активної частини його майнових засобів у сумі 97974 грн. та в питомій вазі – на 4,13% (до 49,34% у 2007 р.).
ТОВ «Теремки-М» займається виробничою діяльністю. За період з 2005 по 2007 рік в ТОВ «Теремки-М» спостерігається позитивна тенденція зростання доходу (виручки) від реалізації. Але негативним при цьому є зменшення валового прибутку. За звітний період величина балансу-нетто зросла. Збільшення реальної вартості майна підприємства оцінюється позитивно. Позитивної оцінки заслуговує невелике, але зменшення частки кредиторської заборгованості.
Власні кошти ТОВ «Теремки-М» перевищують запозичені і підприємство завжди може погасити свої боргові зобов'язання.
Високі значення коефіцієнту маневрування ТОВ «Теремки-М» за 2005-2007 рр. позитивно характеризує фінансовий стан підприємства. Незадовільної оцінки отримують тільки показники рентабельності активів (за валовим прибутком) і рентабельності реалізованої продукції (за прибутком від реалізації), значення яких продовж трьох років скоротились відповідно на 3.9% та 6,2%.
Негативним для підприємства є значне зростання дебіторської заборгованості, як в сумі, так і питомій вазі в оборотних активах підприємства.
На підставі проведеного аналізу можуть бути зроблені наступні висновки та запропоновані слідуючи напрямки щодо покращення фінансового стану ТОВ «Теремки-М»:
• аналіз балансу ВАТ ТОВ «Теремки-М» свідчить, що однією із причин нестабільного фінансового стану підприємства є досить громіздка для здійснення господарської діяльності матеріально-технічна база, в яку вкладена третина власних та прирівняних до них коштів. Тому бажано провести інвентаризацію основних засобів, при необхідності реалізувати зайві, законсервувати чи здати в оренду ті, що у даний момент часу не використовуються;
• проаналізувати можливість ефективного використання наявного майна та вдало розпоряджатися ним;
• потрібно переглянути структуру активів з тим, щоб для виконання запланованих обсягів діяльності залишок основних засобів та оборотних коштів відповідав потребі в них;.
• з метою збільшення обсягів діяльності слід нарощувати оборотні кошти і, в першу чергу, товарні запаси, які користуються попитом.
Вибору найбільш ефективного шляху розвитку буде сприяти, на нашу думку, впровадження бізнес-планування, основною перевагою якого є жорсткий контроль за використанням коштів на виконання окремих заходів і можливість при необхідності перерозподілу фінансових результатів.
Враховуючи результати раніше проведеного аналізу, розрахунку показників платоспроможності, ліквідності ми можемо відмітити, що на кінець аналізуємого періоду фінансовий стан підприємства досить стабільний. Але на підприємстві відсутня необхідна сума коштів для здійснення поточних розрахунків, велика частина оборотних коштів сконцентрована в виробничих запасах та дебіторській заборгованості.
Економіко-статистичними методами визначена сукупність факторів, пов’язаних з управлінням активами підприємства, які суттєво впливають на результати його функціонування.
Для розробки стратегії управління активами підприємства використані можливості економетричного моделювання. Це дозволило науково обґрунтувати оптимальну структуру активів підприємства, таку структуру, яка дасть найвищий можливий фінансовий ефект.
Були знайдені основні фактори, що впливають на рентабельність підприємства і побудована математична модель цього зв’язку. Результати прогнозування на основі статистичних даних та побудованої математичної моделі показали стрімке погіршення рентабельності підприємства (навіть до від’ємного значення) за наступний рік під впливом тенденції розпорядження активами підприємства.
Для покращення фінансових показників, з урахуванням проведеного фінансового аналізу, було запропоноване оптимальне співвідношення активів, що дозволить підняти рентабельність до позначки 38,20%, прибуток при тому ж об’ємі активів 338,21 тис. грн., а коефіцієнт ліквідності 1,32. Також були запропоновані методи та тактичні кроки по досягненню запропонованого оптимального складу активів підприємства ТОВ «Теремки-М».

Ціна

200

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.