Вступ. І. Ігрова діяльність молодших школярів, як засіб підвищення ефективності навчання на уроках. 1.1. Вікові особливості психо-емоційного та фізичного розвитку учнів молодших класів 1.2. Поняття ігрової діяльності, теорії гри. 1.3. Гра як метод навчання. Способи використанння педагогічної гри ІІ. Передовий педагогічний досвід використання ігрової діяльності учнів молодших класів. 2.1. Використання ігрової діяльності учнів в процесі викладання курсу «Світ мистецтва». 2.2. Приклади ігор на уроках української мови в 1-2 класах. Висновки. Список використаної літератури.
Вступ Дитяча гра — це школа довільної поведінки й діяльності, властивої поведінці й діяльності дорослих. Семен Гончаренко Гра – один з видів діяльності дітей молодшого шкільного віку, хоча пріоритетним стає навчання. Рухлива гра є різновидом ігор. Як явище багатогранне, її можна розглядати як особливу форму існування всіх, без винятку, сторін життєдіяльності колективу. Велику роль відіграє гра у розвитку й вихованні дитини, становленні особистості школяра, вона виступає своєрідним і незамінним засобом у вихованні, навчанні, пізнанні та самореалізації кожного учня. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки до проблеми застосування ігрової діяльності у формуванні особистості школяра зверталися педагоги-дослідники: Н.В. Андрощук, Л.В. Артемова, Л.В. Билеєва, Е.С. Вільчковський, І.С. Звізда, І.М. Коротков, І.А. Кравцова, Н.В. Кудикіна, А.Д. Леськів, Р.С. Мозола, В.Н. Мухін, О.В. Тимошенко, Д.В. Хухлаєва, С.Ф. Цвек, А.В. Цьось, М.К. Шейко, В.Г. Яковлев та ін., а також відомі психологи: Б.Г. Ананьєв, І.Д. Бех, П.П. Блонський, Л.С. Виготський, М.І. Демкова, Д.Б. Ельконін, О.В. Запорожець, О.М. Леонтьєв, О.В. Проскура та ін. Педагогічні проблеми змісту та методів початкового навчання у їх взаємозв’язку з ігровою діяльністю досліджували Н.М. Бібік, В.І. Бондар, М.С. Вашуленко, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко та ін. У російській педагогіці та психології проблему ігрової діяльності розробляли К. Ушинський, П. Блонський, С. Рубінштейн, Д. Ельконін. Різні дослідники та мислителі зарубіжжя нагромаджують одну теорію гри на іншу - К. Гросс, Ф. Шіллер, Г. Спенсер, К. Бюлер, З. Фрейд і Ж. Піаже та інші. Кожна з них начебто відбиває один із проявів багатогранного явища гри, і жодне, очевидно, не охоплює її справжньої сутності. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови використання ігрової діяльності молодших школярів у процесі проведення уроків. Об’єкт дослідження – процес ігрової діяльності молодших школярів під час проведення уроків. Предмет дослідження – педагогічні умови використання ігрової діяльності молодших школярів у процесі проведення уроків. Завдання: 1. З’ясувати стан проблеми у педагогічній теорії і виховній практиці та теоретично обґрунтувати сутність понять “ігрова діяльність” як особистісного утворення молодших школярів. 2. Охарактеризувати вікові особливості психо-емоційного та фізичного розвитку учнів молодших класів. 3. Висвітлити поняття ігрової діяльності, функції та її характерні риси. 4. Дати коротку характеристику різноманітним теоріям ігор. 5. Перечислити методи ігрового навчання. 6. Показати способи використанння педагогічної гри 7. Навести приклади передового педагогічного досвіду використання ігрової діяльності учнями молодших класів.
|
|