Вступ. Розділ І. Теоретичні засади виховання культури поведінки учнів середніх класів. 1.1. Завдання та зміст виховання культури поведінки школярів. 1.2. Форми і методи виховання культури поведінки учнів середнього шкільного віку. Розділ ІІ. Організація роботи по вихованню культури поведінки учнів середнього шкільного віку. 2.1. Вікові і психологічні особливості учнів середніх класів та урахування їх в процесі виховання культури поведінки. 2.2. Взаємозв’язок виховання свідомої дисципліни і культури поведінки учнів. 2.3.Методологічний процес уроку в 5 класі. 2.4. Методологічний процес уроку в 6 класі. Розділ ІІІ. Аналіз стану виховання культури поведінки школярів у сучасній школі. Розділ IV. Рекомендації вчителів щодо виховання учнів. Висновки. Список використаної літератури <br /><br /> Вступ Виховний вплив культури людських взаємин на поведінку учнів виявляється в тому, що в них виникають нові думки про себе і про відносини з оточуючими, в новому, загальному погляді на себе, в нових поясненнях і інтерпретаціях життя. Про досягнення такого рівня виховуючого впливу культури людських взаємин можуть свідчити активність і глибина відповідей учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу, зацікавленість в обговоренні поставлених проблем, бажання відстоювати свою думку, не просто доповнити або виправити товариша, й аргументувати свої відповіді. Першовідкривачем методів виховання вважають німе¬цького педагога Й. Ф. Гербарта. Теорію виховання збагатили російські педагоги П -П. Блонський, М. М. Пістрак, котрі ре¬комендували застосувати щоденне вправляння в поведінці, позакласне читання, приклад дорослих. Поступово виникали все нові методи виховання. Кажуть, що їх існує до чотирьох тисяч, а вчителі та класні керівники володіють лише 15-ма. При такій великій кількості методів виховання існували різні підходи до їх класифікації: 1. Н. 1. Болдирев, Н. К. Гончаров, Ф. Ф. Корольов — переко¬нання, вправляння, заохочення і покарання. 2. Т. А Ільїна, І. Т. Огородников — переконання, організа¬ція діяльності учнів, стимулювання поведінки. 3. І. С. Мар'єнко, М. Д. Ярмаченко — пояснговально-репро-дуктивний метод, проблемно-ситуаційні методи, привчан¬ня і вправляння, стимулювання, гальмування, керівництво самовихованням учнів. 4. Г. І. Щукіна — методи формування суспільної свідомості, методи формування суспільної поведінки, методи стиму¬лювання, методи самовиховання. Найбільш поширеним групуванням методів виховання за їх ознаками є класифікація Ю.К.Бабанського: Методи формування свідомості учнів — словесні: розпо¬відь, пояснення, бесіда, лекція, диспут; метод прикладу[7, с.48]. <br /><br /> Актуальність дослідження. Зміни у суспільно-політичному житті Української держави вимагають докорінної перебудови процесу виховання молодого покоління. Об’єкт дослідження – процес виховання культури поведінки учнів середнього шкільного віку загальноосвітньої школи. Предмет дослідження –
|
|